София Ротару - Відлуння вірності

Краплинами ярого воску стікає на крони літо.
А я все в думках крізь весни до тебе лечу, лечу.
Та тільки ніяк не можу на стежці тебе зустріти,
Блукаю осіннім вітром в обірваних струнах дощу.

Припев:
Чар-зiлля червона рута зорею упала в серце,
Здавалось тодi — на вiки, здавалось, на все життя.
Чому ж скрипалi осiннi виводять минуле скерцо,
А пiсня злетiть не в силi, неначе пiдбитий птах?

Проигрыш

Холонуть дзвінкі потоки, ридають вітрів трембіти,
А голос сумної пісні розносить по світу луна.
Не в'януть в твоїх долонях мої запізнілі квіти,
Тому що любов на світі буває лише одна.

Припев:
Чар-зiлля червона рута зорею упала в серце,
Здавалось тодi — на вiки, здавалось, на все життя.
Чому ж скрипалi осiннi виводять минуле скерцо,
А пiсня злетiть не в силi, неначе пiдбитий птах?

Кружляє пожовкле листя, в саду догорає літо,
До тебе в думках я лечу…